23:53 "Власний острів" |
 - Знаєш, коли в тебе є Острів… Ти можеш забанячити, пропасти на три доби, «рвонути в Мадрид» (як ми колись казали з Григор’євим, коли відривалися). Але знаєш, що ти приповзеш, припливеш на свій Острів і – є де робити. А коли ти не маєш цього, і знаєш, що за спиною нема дверей, які можна відчинити, зайти і закрити за собою і нікого не пустити і те все, що накопичилося в щось перетворити, виплавити, переплавити – в Щось… Тому що все таки якийсь творчий потенціал в тебе підпирає, і це страшно, коли не можеш творчо реалізуватися… Не знаю, як в жіноцтва, а для мужиків це – біла смерть. Воно в якійсь рецидиви обов’язково вийде - в петлю, в кулю… Ігор Панейко |
|
|
| Всього коментарів: 0 | |